Будівлі з близьким до нульового енергетичним балансом

В 2015 році країнами Євросоюзу повинні бути підведені перші підсумки реалізації плану ЄС «20–20–20». Враховуючи особливий інтерес до даної теми, журнал, що видається Федерацією європейських асоціацій з опалення, вентиляції та кондиціонування повітря (REHVA) – The REHVA European HVAC Journal, – звернувся до експертів з пропозицією розповісти про результати реалізації програм з енергоефективності та перспективи застосування енергозберігаючих технологій в будівлях.

На запитання журналу The REHVA European HVAC Journal відповідають експерти:

• Карел Кабэле (Чехія), президент REHVA до 2016 року
• Стефано Паоло Корнаті (Італія), віце-президент REHVA до 2017 року
• Ярек Курнитски (Естонія), віце-президент REHVA до 2016 року

У чому найбільша складність виконання плану ЄС «20–20–20»?

Стефано Паоло Корнаті: Стосовно до будівель найбільша складність полягає у гармонійному об'єднанні цілей програми «20–20–20». У даний час розроблені і повсюдно впроваджуються заходи, окремо щодо кожної з задач, але у найближчі роки нам належить об'єднати їх у єдиний концепт і розробити стратегії втілення заходів, що сприяють «зниження потреби в енергії при збільшенні енергетичної ефективності з використанням відновлюваних джерел енергії та зниження викидів парникових газів». Очевидно, що ця комплексна, мультидисциплінарне завдання повинна ретельно опрацьовуватися на ранніх стадіях проекту будівництва із залученням максимально широкого кола фахівців.

Карел Кабэле: Час біжить дуже швидко, і вже скоро ми дізнаємося, чи здійсненні амбітні цілі плану ЄС «20–20–20». Країни – члени ЄС вже розробили та активно впроваджують конкретні заходи для досягнення цих цілей, європейські директиви враховані в оновлених національних законах, але відкритим залишається питання, як же насправді ринок, інвестори і кінцеві споживачі, від яких багато в чому залежить рівень енегоспоживання, відреагують на всі ці заходи підтримки і просування. Тривожним дзвіночком є той факт, що значне посилення вимог до ефективності використання енергії в будівлях і спорудах не призвело до настільки ж значного зниження фактичного рівня споживання енергії. Одночасно з цим впровадження жорстких заходів з економії енергії породжує нові проблеми, що пов'язані з рівнем комфорту мікроклімату в приміщеннях з дотриманням санітарних норм, відхилення від яких часом може призводити до фатальних наслідків. Ці проблеми ставлять під загрозу досягнення цілей до 2020 року.

Саме тому однією з найбільш пріоритетних завдань діяльності асоціації REHVA є створення рішень, що поєднують високу енергетичну ефективність і високу якість внутрішнього мікроклімату будівель. Я впевнений, що нам вдасться подолати всі поточні проблеми, і завдяки зусиллям більш ніж 100000 провідних європейських експертів в нашій асоціації Європі вдасться виконувати намічені цілі і залишатися піонером у питанні енергетичної ефективності будівель.

Ярек Курнитски: Виконання цілей плану «20–20–20» – це дійсно серйозний виклик. Несхоже, що у ЄС в цілому достатньо можливостей і коштів для модернізації та реновації такої кількості будівель, яке б забезпечило досягнення поставлених цілей. Незважаючи на це, деякі країни – члени ЄС все-таки впроваджують законодавчі заходи, що стимулюють глибоку модернізацію і реновацію будівель, що є єдино можливим шляхом створення комфортного мікроклімату і поліпшення енергетичних показників будинку одночасно.

Яка найважливіша міра, що розпочата у вашій країні щодо будівель з близьким до нульового енергетичним балансом?

Стефано Паоло Корнаті: Зараз в Італії питання будівель з близьким до нульового енергетичним балансом тісно пов'язані з питанням модернізації і реконструкції існуючих об'єктів капітального будівництва. В даний час на законодавчому рівні прийнято пакет заходів, що включають податкове стимулювання зниження податкового навантаження для проектів реконструкції та модернізації будівель. Заходи підтримки ранжовані в залежності від рівня впроваджуваних рішень – від поліпшення теплоізоляції будівель до впровадження інноваційних, а часом і експериментальних технологій отримання енергії з альтернативних і поновлюваних джерел. З моєї точки зору, будівництво будівель nZEB може бути економічно доцільне тільки в умовах державної підтримки таких проектів.

Карел Кабэле: Сам по собі термін «будівля з близьким до нульового енергетичним балансом», як він викладений у Директиві ЄС 31/2010, дає країнам – членам ЄС дуже широкі можливості його інтерпретації при впровадженні в національне законодавство. У Чехії під такими будівлями розуміються об'єкти капітального будівництва, значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій і частки використання енергії з відновлюваних джерел яких, згідно з енергетичного паспорту, відповідають певним чисельним показникам, що встановлені у законах. У Чехії це питання вивчається досить давно, вже в 1990-х роках при впровадженні систем централізованого електроопалення були опрацьовані певні вимоги до енергоспоживання будівель.

Ярек Курнитски: В Данії, Естонії та ще деяких країнах розроблені кілька дієвих заходів щодо стимулювання ринку будівель nZEB, проте, якщо говорити про ЄС в цілому, національні методики та законодавчі акти досі потребують значного поліпшення і переробки. Вимоги до будівель з близьким до нульового енергетичним балансом не повинні бути занадто складними, оскільки на практиці вони означають лише певні значення споживання первинної енергії для різних категорій будівель. Але для реального дотримання цих значень кВт•ч/м2 (для будівель, перелічених у додатку I Директиви ЄС з енергетичної ефективності EPBD) потрібні комплексні методики з розширеним переліком показників, які використовуються при розрахунку енергоспоживання.

Доступні на ринку програми і методики не адаптовані до національних вимог, і така адаптація вимагає доопрацювання, на яку можуть піти десятки років. Для розробки власних національних інструментів і програм може знадобитися ще більше часу. Другий пакет стандартів EPBD, що розробляється в даний час, буде містити ряд корисних посібників і рекомендацій, але їх переробка та впровадження в національне законодавство кожної з країн ЄС потребуватимуть ще якогось часу. Подібний підхід, спочатку покликаний враховувати національну та регіональну специфіку, і є однією з основних системних проблем, які не так-то просто вирішити в короткостроковій перспективі. Вимоги до питомої річного споживання первинної енергії в країнах – членах ЄС різняться від 20 до 200 кВт•ч/м2. Більше половини країн досі не впровадили до методики розрахунку показники, що враховують частку відновлюваної енергії в балансі енергоспоживання. Національні методики не узгоджені один з одним, із-за чого навіть схожі будівлі з різних країн, що мають національні індекси енергетичної ефективності, по суті, взагалі не піддаються порівнянню.

Аналіз рівня економічних витрат на підтримання мінімальних вимог до енергетичної ефективності за методикою директиви ЄС показав, що в ряді країн витрати вже істотно менше рекомендованого Європейським союзом рівня, у той час як в деяких країнах провести такий аналіз зовсім не представляється можливим у силу несумісності національних методів і методики ЄС.

Уніфікація основних показників енергетичної ефективності (споживана з зовнішніх мереж енергія і енергія, що експортується туди, показники споживання первинної енергії) і методик розрахунку та їх впровадження в національне законодавство країн – членів ЄС можуть стати ключовими заходами щодо подолання існуючих проблем і досягненню цілей програми «20–20–20». Національні органи влади повинні зрозуміти, що для просування будівель nZEB недостатньо просто встановити деякі чисельні показники; найчастіше потрібна повна переробка національної системи обліку енергоспоживання та відповідних законів. В цьому питанні серйозну допомогу державам – членам ЄС повинні надати рекомендації Європейської комісії щодо будівель з близьким до нульового енергетичним балансом, що вже опубліковані REHVA, і нові стандарти ЄС.

Яка з нових інженерних технологій ОВК виглядає багатообіцяючою і зможе в найближчі роки значно підвищити рівень енергетичної ефективності будівель і споруд?

Стефано Паоло Корнаті: Якщо говорити про країни Середземноморського регіону, найбільш багатообіцяючою технологією, на мій погляд, є повсюдне (чого зараз немає) впровадження систем вентиляції з механічним спонуканням, утилізацією тепла і можливістю осушення повітря. Значно підвищити рівень енергетичної ефективності можна за рахунок застосування систем утилізації тепла у літній та зимовий період і за рахунок застосування в них теплових насосів, оскільки зараз очевидна тенденція будівництва будівель, які споживають виключно електроенергію, причому з можливістю автономного виробництва повного обсягу цієї електроенергії з відновлюваних джерел. Звичайно, не варто забувати і про теплові насоси, що використовують геотермальну енергію, у разі якщо їх застосування економічно виправдано. У питанні вентиляції і кондиціонування дуже важливо знайти правильний баланс між застосуванням природних і механічних систем. До цього питання слід підходити дуже серйозно. Для визначення найкращих параметрів та можливості поєднання систем необхідно створювати детальну динамічну модель теплового балансу будівлі на початковому етапі проекту.

Карел Кабэле: Мені здається, що в найближчі роки варто очікувати серйозних змін у системах ОВК будівель. Значні зміни в пропорціях енергії, що витрачається на опалення, кондиціонування, ГВП та освітлення будівель в останні роки, змушують нас серйозно вивчити і переробити підходи до створення інженерних систем. Часи, коли основним і визначальним показником потреби у енергії будівель в Центральній Європі було опалення, залишилися позаду. Сучасні системи опалення, вентиляції та кондиціонування повинні бути більш гнучкими і динамічними з погляду навантажень і продуктивності, наприклад змінна витрата повітря і можливості зміни тепло- і холодопродуктивності систем. У разі якщо будь-яке приміщення не обслуговується в даний момент часу, його енергоспоживання повинно прагнути до нуля. Для реалізації подібних концепцій особливу увагу варто приділяти теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій. У той же час зниження потреби у енергії при повсюдному розвитку технологій її отримання з відновлюваних джерел ставить питання про необхідність її ефективного збереження та накопичення, а значить, нам необхідно більше працювати над пристроями і системами акумуляції енергії.

Ярек Курнитски: Я не бачу якихось проблем з сучасними технологіями ОВК, стосовно до будівель з близьким до нульового споживанням енергії. Я написав книгу, що присвячена цьому питанню, з детальним техніко-економічним аналізом можливих рішень. Впевнений, що існуючі технології, при їх правильному застосуванні, уже зараз дозволяють досягати поставлених завдань при дотриманні прийнятного рівня витрат.

Правила використання матеріалів сайту