Директива ErP і що потрібно про неї знати

Запитання й відповіді стосовно технічних Регламентів 640/2009 (IEC-електродвигуни) і 327/2011 (вентилятори) і нової директиви 1253/1254 (повітрянні агрегати)

З прийняттям Кіотського протоколу Європейський Союз висунув вимогу щодо скорочення викидів СО₂ як мінімум на 20 % до 2020 р. Для досягнення поставленої мети у 2005 р. ЄС була затверджена Директива EuP (директива по энергопотребляющему обладнання). У 2009 р. дана директива була перейменована в Директиву EгP (директива щодо обладнання, пов'язаного зі споживанням електроенергії). Часто її називають просто директивою з екодизайну. Іншими словами, дана назва відноситься до Директиви 2009/125/ЄС. З проявами даної директиви ми стикаємося у повсякденному житті, наприклад поступова відмова від традиційних ламп розжарювання або маркування класу енергоефективності на холодильниках, пральних машинах, тощо.

На кого поширюються вимоги цієї Директиви?

Ця директива є обов'язковою для країн-учасників ЄС.

Вимоги директиви поширюються не тільки на виробників вентиляційного та кліматичного обладнання, але також і на виробників систем і експлуатуючі організації. Директива EгP охоплює вироби, що вироблені в Європейській економічній зоні, а також вироби, що імпортуються з інших країн. Вимоги директиви не поширюються на вироби, що виробляються для експорту за межі ЄС. Проте цілком імовірно, що інші країни також вимагають відповідності ввезених виробів вимогам даної директиви.

Огляд усіх вимог директиви з екодизайну

Часто виникають труднощі через необхідність дотримуватися вимог двох окремих регламентів паралельно.

У таблиці нижче наведений короткий огляд:

Регламент ЄС 327/2011 для вентиляторів

Згідно з Директивою EгP розраховується потенціал енергозбереження різного обладнання, що пов'язане з виробництвом електроенергії, і виходячи з його енергоефективності встановлюються мінімальні вимоги. У результаті, у червні 2010 р. були встановлені обов'язкові граничні значення для вентиляторів. Згідно з директивою вентилятор повинен мати вхідний патрубок, робоче колесо і двигун, а також будь-які пристрої управління (див. Мал. 1). Метою даної директиви є класифікація виробів, які виводяться на європейський ринок, за рахунок загальних мінімальних вимог до енергоефективності вентиляторів. Перший етап мінімальних вимог до енергоефективності вентиляторів набув чинності 01.01.2013 р.

Мал. 1.

Більш жорсткі вимоги з 01.01.2015 р.

Другий етап Регламенту 327/2011 набув чинності 01.01.2015 р. порівняно з вимогами 2013 р. мінімальні вимоги до енергоефективності стали більш жорсткими. Таким чином, вироби, які не відповідають мінімальним вимогам за енергоефективністю, з 01.01.2015 більше не можуть виводитися на європейський ринок. Це стосується лише так званих приводних робочих коліс.

Прийняття Регламентів 1253/2014 і 1254/2014

1 січня 2016 р. набув чинності наступний етап директиви EгP. Він встановлює вимоги для всіх вентиляційних агрегатів, які призначені для видалення відпрацьованого повітря і подачі зовнішнього повітря у будівлі або їх частини. До даної категорії відносяться дахові вентилятори, вентилятори для повітропроводів, вентиляційні агрегати для житлових приміщень і модульні повітрянні агрегати. В обов'язковому порядку дані вентиляційні агрегати повинні відповідати мінімальним вимогам за енергоефективністю і оснащуватися багатоступінчатими регуляторами швидкості, наявність яких знаходиться під відповідальністю фахівців з монтажу.

Дані вимоги не поширюються на вентиляційні агрегати для забезпечення безпеки (Ех і димовидалення), а також агрегати для видалення агресивних середовищ або середовищ з високою температурою.

Визначення терміну «виведення на ринок»

Після прийняття регламентів 1253/2014 і 1254/2014 1 січня 2016 р. на території країн ЄС до продажу допускаються тільки вентиляційні агрегати, що відповідають новим вимогам.

З огляду на тривалий час від замовлення до постачання і великий обсяг продукції на складі, виробники вентиляторів не зможуть у строк привести у відповідність всю свою продукцію. Згідно із законодавством, вентиляційні агрегати вважаються виведеними на ринок з того моменту, як вони залишають завод-виготовлювач. Вентиляційні агрегати, що надійшли на склад замовника до дати призначення їх ринкової вартості, можуть встановлюватися і вводитися в експлуатацію після даної процедури.

На які вентилятори поширюються дані вимоги?

Вимоги директиви поширюються на вентилятори будь-якої конструкції, що розраховані на роботу від джерела живлення потужністю 30 Вт. Для виробників це означає, що деякі моделі вентиляторів, на робочі колеса і електродвигуни яких поширюються ці вимоги, необхідно змінити або адаптувати.

На які вентилятори не поширюються дані вимоги?

Вимоги цієї директиви не поширюються на вентилятори, що призначені для спеціальних середовищ, для яких не встановлений певний діапазон робочих температур.

До даної категорії відносяться:

• Вентилятори димовидалення з двопозиційним регулюванням, за умови що вони не використовуються для щоденної регульованої вентиляції.
• Вибухозахищені вентилятори.
• Вентилятори для видалення агресивних середовищ.
• Вентилятори для видалення середовищ температурою понад 100°C
• Вентилятори для роботи при температурі понад 65°C

На етапі впровадження Директив багато виробників вдосконалюють двигуни даних вентиляторів, навіть якщо це не передбачено законодавством.

Крім цього, існують вимоги для електродвигунів (Директива по електродвигунам) - у чому різниця?

Регламент впровадження директиви EгP g640/2011/ЄС вже вступив у силу у 2011 р. Даний регламент встановлює вимоги щодо енергоефективності електродвигунів, а саме електродвигунів, що відповідають стандарту ІЕС. Вимоги даного регламенту поширюються тільки на електродвигуни. З 01.01.2015 р. на ринок можуть виводитися тільки асинхронні електродвигуни з класом енергоефективності мінімум IE2 (потужністю до 5,5 кВт включно) і класом енергоефективності IE3 (потужністю від 7,5 кВт). Клас енергоефективності IE2 допускається для електродвигунів потужністю понад 7,5 кВт, якщо вони оснащені регулятором швидкості (наприклад, перетворювачем частоти).

Наступні класи енергоефективності встановлені для електродвигунів, що відповідають вимогам стандарту ІЕС:

Директива ЄС з екодизайну 1253/2014 для вентиляційних агрегатів для житлових та нежитлових приміщень

Повітрянні агрегати для вентиляції нежитлових приміщень > 250 [м³/год]

Що це значить?

У складі припливно-витяжної вентагрегатів. Повітрянні агрегати у складі збалансованої системи вентиляції будівлі (з припливними і витяжними вентиляторами) в обов'язковому порядку оснащуються системою рекуперації тепла та фільтрами для припливного і витяжного повітря. При дотриманні цих вимог знижується енергоспоживання вентиляторів.

У складі вентагрегатів з односпрямованим потоком повітря: Повітрянні агрегати у складі системи гібридної вентиляції (вентилятори у поєднанні з природною припливною або витяжною вентиляцією) повинні мати мінімальний статичний ККД вентилятора, фільтр припливного повітря класу F7 і максимально потужний вентилятор, що встановлений на стороні припливного фільтру.

Виключення

Даний регламент не стосується наступних вентагрегатів:

• що працюють від джерела живлення потужністю менше 30 Вт (на повітряний потік);
• осьових або відцентрових вентиляторів, які обладнані тільки корпусом;
• вибухозахищених вентиляторів;
• вентиляторів димовидалення з двопозиційним регулюванням, за умови що вони не використовуються для щоденної регульованої вентиляції;
• вентиляторів для видалення середовищ температурою понад 100°С;
• вентиляторів для роботи при температурі понад 65°С;
• що працюють при температурі повітряного потоку або повітря навколо двигуна менш -40°С;
• напруга живлення яких перевищує 1000 В змінного струму та 1500 В постійного струму;
• вентиляторів для видалення агресивних середовищ;
• повітрообробних агрегатів, до складу яких входять теплообмінники та теплові насоси для рекуперації тепла;
• що працюють у складі кухонних системи витяжної вентиляції.

Спеціальні вимоги щодо екодизайну для вентагрегатів для нежитлових приміщень, що дійсні з 01.01.2016 р.(посилення вимог до 2018 р.)

• Усі вентилятори, які можуть працювати від багатоступеневого приводу (мін. 3 ступені плюс 0) або від частотного перетворювача. З зовнішнім контролером (опція).
• Усі припливно-витяжні вентагрегати (BVU) в обов'язковому порядку оснащуються системою рекуперації тепла (HRS).
• Усі системи рекуперації тепла повинні передбачати можливість байпасування гарячого повітря (байпас або функція управління).
• Мінімальний тепловий ККД системи рекуперації:
  ~ роторний теплообмінник = 63 % (до 2018 р. = 68 %), при досягненні більш високої енергоефективності нараховуються додаткові бонуси, формула розрахунку:
    E = (ŋt_NWLA - 0.63) * 3000;
  ~ інші системи рекуперації тепла = 67 % (до 2018 р. = 73 %). При досягненні більш високої енергоефективності нараховуються додаткові бонуси, формула розрахунку:
  E = (ŋt_NWLA - 0,67) * 3000.
• Мінімальна продуктивність вентилятора для вентагрегатів UVU (ŋvu):
  ~ 6,2 % * ln(P) + 35,0 %, де P ≤ 30 кВт і
  ~ 56,1 %, де P > 30 кВт.
• Максимальна питома потужність вентилятора (SVL_{int_limit}) Вт/(м³/з) у складі припливно-витяжних вентагрегатів з циркуляційними теплообмінниками в якості системи рекуперації тепла:
    1700 + E - 300 * q_ном /2 - F, де q_ном < 2 м³/с
    і 1400 + E - F, де q_ном ≥ 2 м³/с;
  ~ для припливно-витяжних вентагрегатів з іншими системами рекуперації тепла:
    1200 + E - 300 * q_ном /2 - F, де qном 2 м³/с
    і 900 + E - F, де qном ≥ 2 м³/с;
  ~ 250 для вентагрегатів UVU з фільтром.

Вентагрегати для житлових приміщень EU 1253/2014 і 1254/2014 (В2С, маркування)

• Мінімальні вимоги з 1 січня 2016 р.: Усі вентагрегати повинні економити як мінімум стільки ж первинних енергоресурсів (електрика і тепло), скільки вони споживають (електрика).
• Мінімальні вимоги з 1 січня 2018 р.: Вентагрегати повинні економити значно більше первинних енергоресурсів, ніж вони споживають - вимоги до систем вентиляції та опалення житлових будинків будуть скорочені відповідним чином.
• Маркування класу енергоефективності від A до G (див. Мал. 2).

Маркування класу енергоефективності дає споживачеві можливість легко порівняти агрегати і вибрати для себе більш енергоефективний варіант. На відміну від іншого електрообладнання класи енергоефективності, що зазначаються на ярликах вентагрегатів для житлових приміщень, визначаються за таким розрахунковим параметром, як питома витрата електроенергії (ЅЕС). Дане значення має відображати потенціал енергозбереження використовуваного обладнання у кВт/год на м²/рік.

Центральні повітрянні агрегати з системою рекуперації тепла для житлових приміщень

Як показано на Мал. 2, клас енергоефективності залежить не тільки від таких загальновідомих параметрів, як енергоспоживання або рекуперація тепла, але і у значній мірі від режиму експлуатації.

Таким чином, енергоефективність вентагрегату збільшується, якщо він працює тільки за необхідністю (наприклад, регулює якість повітря за показаннями датчиків вологості і рівня концентрації СО₂), на відміну від режиму роботи за розкладом або ручного режиму.

Мал. 2.

Центральні повітровитяжні агрегати без системи рекуперації тепла

Повітровитяжні агрегати без системи рекуперації тепла, мають більш низьку енергоефективність у порівнянні з вентагрегатами з системою рекуперацією тепла, оскільки у даному випадку викидне тепло не використовується. У випадку з повітровитяжними агрегатами також великий вплив на клас енергоефективності надає режим експлуатації.

Мал. 3.

Компанія «Планета Клімату» пропонує широкий асортимент обладнання, яке відповідає вищим класам енергоефективності ErP. За додатковою інформацією звертайтеся в офіси продажу компанії.

Правила використання матеріалів сайту