З Днем Незалежності України

Україна – це Твоя Свобода!

Такого Дня Незалежності ще не було. Ні, ми бачили, звісно, і барвистіші феєрверки, і гучніші концерти, й урочистіші паради, аніж будуть, либонь, цього року. Зате нині за Незалежність рідної країни вболівають і моляться мільйони українців. Так щиро й гаряче, як мабуть ніколи за два минулі десятиліття.

Останні 23 роки не раз доводилося чути, що українці не цінують своєї Незалежності. Не бережуть її як зіницю ока, мовляв, тому, що вона їм надто легко далася – без жодної краплі крові.

Насправді це не так. За Незалежність (яка нам начебто з неба впала у 1991-му) заплатили "авансом" наші попередники. Заплатили дуже дорогою ціною. Не краплями, а ріками крові. Не сотнями, не тисячами, а реально мільйонами життів... Просто про це треба пам'ятати. "Пам'ятай про великі дні наших Визвольних змагань",– недарма так звучить одна із заповідей "Декалогу українського націоналіста".

Тому, в День Незалежності України, найперше вшануймо всіх, хто за неї боровся і бореться. Мазепинців, петлюрівців і бандерівців... Героїв Небесної Сотні та вояків, котрі проливають кров за Україну сьогодні... Молімося за душі загиблих і за здоров'я живих патріотів.

І пам'ятаймо про ціну нашої Незалежності! Аби не доводилося, через забуття, розплачуватися кров'ю знову і знову. Бо, як це не пафосно звучить, від нашої спільної національної пам'яті залежить майбутнє кожного окремого українця.

Що сталося після того, як московські самодержці знищили Гетьманщину і зруйнували останній оплот козацької вольниці – Запорізьку Січ? Правильно, в Україні насадили кріпацтво. Ще вчора вільних людей перетворили в безправних холопів, яких можна було пороти канчуками за непослух, продавати й міняти на гончих псів...

Що сталося після того, як московсько-большевицькі окупанти знищили самостійну УНР? Так, вони ввели колгоспне рабство. Українців, які ще й не встигли звикнути до волі, "розкуркулювали", вивозили на рабську працю до Сибіру, мільйонами вбивали Голодомором... А тих, хто вижив, перетворили на безправних "гвинтиків" тоталітарної системи...

Що сталося після того, як сталінським опричникам вдалося зламати опір борців за волю України – вояків ОУН-УПА? Знову простих людей, які лише посміли мріяти про свободу, грабували, ешелонами везли на каторгу, катували по тюрмах... Врешті позбавили елементарних особистих прав і свобод кожного, кого не дотиснув каток репресій...

Як бачимо з вікового досвіду, особиста свобода кожного українця є можливою тільки за умови національної Незалежності. І якраз на цьому завжди наголошували націоналісти: "Свобода народам! Свобода людині!" – бандерівське гасло саме так і звучить. "Нема свободи людини без свободи народу. І немає свободи народу без свободи людини",– підкреслював Ярослав Стецько.

А Степан Бандера, навіть праху якого бояться цілі покоління москалів (хоча особисто він і автомата в руки, либонь, не брав), довершив цю думку: "Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний".

Свобода,– вона як повітря. Щось таке невидиме й невловиме. А головне,– неначе "на халяву". Здавалося б, усім же його вистачає! Ну що воно там може коштувати? Допоки людина дихає вільно, то й не зважає... Але як тільки хтось перекриє їй кисень, вона вмить не те що усвідомить, але й фізично відчує усю життєву необхідність отого ковтка повітря. Так і Свобода. Її теж не побачиш, не почуєш і на хліб не намажеш. У буденній метушні чоловік, бува, й зневажає її убогу. Він згоден, часом, і обміняти Свободу на якісь блискучіші блага. І у неволі, мовляв, можна вижити... Але яке ж то життя? Тому гідна людина вмить осягає істинну вартість Свободи, як тільки хтось норовить її відібрати.

Бачиться, сьогодні нація заново осмислює цінність Свободи і Незалежності. А значить,– матиме й хліб, і до хліба. Головне вистояти.

Отож єдине, що нині варто побажати Україні,– якнайшвидшої остаточної перемоги! Аби вже наступний День Незалежності ми пишно й весело святкували під мирним українським небом. Аби українці на той час уже й забули про окупантів, терористів і будь-яку п'яту колону. Та й про саме існування Московської орди – щоби забули на віки-вічні.

З Днем Незалежності, брати і сестри!

Слава Україні!

Правила використання матеріалів сайту